ПОДАЙ РУКУ ДРУГОВІ.
Коли в сім’ї відбувається чудо і народжується дитина, це щастя, яке не можна порівняти ні з чим. Та, на жаль, це щастя буває з присмаком гіркоти і відчаю. Це трапляється тоді, коли батьки узнають, що їхня дитина - інвалід. Батьки дітей-інвалідів у нашій країні поставлені перед непростим вибором: віддати дитину до інтернату, відірвавши її від родини, або залишити дома, давши їй любов, але позбавивши кваліфікованої допомоги.
Інваліди також мають «вибір без вибору»: резервація вдома або резервація у спецзакладі. Однаково в Україні практично немає шкіл, куди може піти вчитися дитина з особливими освітніми потребами, такі діти та підлітки майже не спілкуються зі своїми здоровими ровесниками, а коли досягають повноліття, їх можуть взяти на роботу фіктивно – для того, щоб списувати на «працюючого інваліда» зайві кошти.
На жаль, до сьогодні існує тенденція розглядати інвалідність як вирок – вважається, що раз так склалася доля, дитина не може розраховувати на повноцінний розвиток із суто медичних причин. Звідси нібито логічний, але нелюдський висновок: інвалідам не потрібно створювати умови для розвитку, активної суспільної діяльності, освіти. Їм треба дати пенсію (виходячи з можливостей нашої країни, досить невелику) та медичну допомогу (зважаючи на те, що ця сфера досить успішно комерціалізується, допомогу умовну). А далі діти-інваліди – це проблема їхніх батьків.
ПРОГРАМА "КРОКИ ДО САМОВИЗНАЧЕННЯ".
Зважаючи на соціальну значущість проблеми адаптації до професійного самовизначення у психолого-педагогічній науці, нами розроблено систему досліджень процесу адаптації учнів до професійного самовизначення СДППС та систему роботи по забезпеченню свідомого вибору школярами професії і психологічна підготовка до подальшої реалізації учня як особистості.
В учнів профільних класів раніше, ніж в інших їхніх однолітків, відбувається упорядкування системи потреб, що формує світосприйняття. Вони не тільки пізнають навколишній світ, а й виробляють свою точку зору, тому що хочуть самі розібратися в усіх проблемах. Створюється досить стійка система цінностей, що спонукає їх до самопізнання, самовдосконалення, самовизначення, зокрема й до вибору професії. Тому прийняті ними рішення й сформовані мотиви здобувають усе більшу соціальну спрямованість.
Пристосування до умов профільного навчання — це багатофакторний та багатовимірний процес входження особистості у нове соціальне оточення з метою спільної діяльності у напрямі прогресивної зміни як особистості, так і середовища. Один із можливих шляхів реалізації складної проблеми адаптації — змінити психологічний статус учня, забезпечуючи формування рис справжнього суб'єкта навчання. А якісна та швидка адаптація до умов профільної, професійної освіти зумовить поглиблення ментального досвіду, духовне зростання особистості, визначить успішний вибір майбутньої професії...
СТАТТЯ "ІНТЕРАКТИВНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ – ЕФЕКТИВНІ СКЛАДОВІ СУЧАСНОГО УРОКУ".
Висока якість освіти передбачає взаємозв'язок освіти й науки, педагогічної теорії й практики і визначається на основі вимог стандартів освіти, оцінкою якості освітніх послуг суспільством.
Основним із способів вирішення проблем у цій сфері є впровадження профільного професійного навчання учнів старшої школи. На нинішній день актуальним залишається питання пошуку моделі профільної освіти, адаптованої до потреб регіону, відпрацьовування альтернативних моделей навчання і виховання. У рішенні багатьох цих проблем, при взаємодії всіх суб'єктів профільного навчання, на мій погляд, значна роль належить міжшкільним навчально-виробничим комбінатам...
